Як ми розробляємо вправи для асесменту
Основа оцінки персоналу методом асесмент-центру — спеціально розроблені вправи. Вони моделюють бізнес-ситуації та показують, як співробітник виконує робочі задачі — визначають рівень володіння навичками, необхідними для його позиції.

На прикладі in-tray ми розповідаємо, як ми розробляємо вправи: скільки етапів проходимо від задуму до готової вправи, які джерела вивчаємо, для того щоб вигадати легенду, як перевіряємо зміст на відповідність обраним компетенціям.
In-tray оцінює навички планування, прийняття рішень та аналізу інформації
In-tray — це індивідуальна бізнес вправа: учасник отримує комплект документів які за певний час має проаналізувати та виявити зв'язок між ними:

  • виявити головні та другорядні проблеми;
  • розглянути варіанти їх рішення;
  • обрати той, що підходить найбільше;
  • описати його ризики та можливості й аргументувати вибір;
  • скласти план дій на найближчий час.
На асесменті учасник отримує буклет з різними документами та завданнями до нього. Серед документів — листи електронною поштою, службові записки, звіти. Через це вправа називається in-tray — у перекладі з англійської це «вхідна інформація».

У першу чергу такі бізнес вправи оцінюють навички планування та аналізу інформації: чи може учасник в умовах обмеженого часу серед великого об'єму інформації виділити першочергові задачі, відокремити їх від несуттєвих, спланувати свої дії так, щоб запропонувати вирішення основних проблем — як стратегічних, так і тактичних.
Ще одна перевага in-tray: воно не потребує участі асесора в ході роботи — учасник аналізує документи та готує письмове рішення, а головне — особистість асесора та його поведінка не впливає на результати учасника
Перший етап розробки: рівень співробітників, компетенції та тема вправи
Для прикладу ми розглянемо процес розробки для особистої бібліотеки вправ.

На початку визначаємо рівень співробітників, які будуть проходити оцінку. Ми одразу вирішили, що вправа буде для менеджерів середньої ланки: найбільше запитів ми отримуємо на очну оцінку саме цієї категорії.

Ми обрали близьку і актуальну тему для наших замовників — зупинилися на ІТ, оскільки цей напрямок зараз дуже популярний, а серед наших клієнтів і підрядників були ІТ-компанії, які готові розказати про свою роботу та актуальні проблеми.
Другий етап: збираємо інформацію по темі
На цьому етапі збираємо всю необхідну інформацію для розробки: проводимо інтерв'ю і фокус-групи, вивчаємо професійну літературу по темі. Зміст вправи побудовано на результатах аналізу.

Провели декілька інтерв'ю зі співробітниками IT-компаній, щоб зрозуміти специфіку їх роботи: які робочі задачі вони виконують і з якими проблемами зіштовхуються.

Потім поговорили з їх керівниками та HR-менеджером компанії — вони розповіли, які навички потребуються на посаді розробника, з ким із суміжних підрозділів і внутрішніх замовників взаємодіють розробники, а також поділились особливостями підбору співробітників на цю позицію.

Для кращого розуміння специфіки світу ІТ співрозмовники порадили статті, книги та заходи — ми відвідали декілька мітапів на тему про мобільні додатки. На профільних сайтах типу Хабра — знайшли опис типових проблем.
У підсумку вийшла велика база даних про роботу IT-компаній і 50 проблем, з якими зіштовхуються її співробітники
Третій етап: групуємо проблеми
На цьому етапі формуємо скелет майбутньої вправи — групуємо всі проблеми за ступенем важливості та стратегічності. Ми розподілили всі проблеми за трьома рівнями — від більш стратегічних до тактичних і від загальних до приватних.
1
Масштабні стратегічні задачі. Вони стосуються рівня всієї компанії, наприклад, досягти певної частки ринку; обрати напрямок бізнесу, який компанія буде розвивати; запропонувати канал продажу продукції.
2
Загальні тактичні задачі, пов'язані з крос-функціональною взаємодією: вирішити протиріччя між HR та юридичною функцією; налагодити співробітництво продавців і виробництва.
3
Приватні проблеми одного підрозділу або декількох співробітників: знайти досвідченого розробника на середню зарплату по ринку; перерозподілити ресурси проекту; обрати кандидата на позицію тімлідера.
Коли всі 50 проблем були розподілені за трьома рівнями, з'явилась задача відібрати ті з них, які увійдуть у вправу. Для цього потрібно було визначитись з легендою: обрати, на чому буде спеціалізуватися наша IT-компанія
Четвертий етап: вигадуємо легенду, обираємо проблеми для буклету учасника
Тема IT непроста для тих, хто ніколи не працював у цій сфері. Наприклад, тільки в IT-компаніях є позиція тімлідера, а терміни цієї області багатьом здаються складними. Щоб учаснику було цікавіше вирішувати вправу, ми обрали для легенди «зрозумілі» проблеми, з якими зіштовхується більшість людей.

Ми вирішили, що наша компанія буде агрегатором їжі — знайома тема для будь якої сучасної людини. За легендою, компанія починала з розробки окремих додатків для ресторанів, а сьогодні її стратегічна мета — увійти в трійку лідерів Києва. Так ми отримали головне завдання вправи і обрали під цю легенду проблеми інших рівнів: як скоротити time-to-market; як передбачати потреби цільової аудиторії; що робити з процедурою тестування додатків.
Для кожної проблеми розробили документи в буклет учасника: задачу увійти в трійку лідерів описали у листі учаснику від ради директорів компанії, складнощі взаємодії підрозділів розкрили в електронних листах , які учаснику пересилав генеральний директор
Роль учасника

Після опису ситуації та проблем потрібно було визначити роль учасника. Спочатку ми вирішили, що учасник — це зовнішній консультант: компанія в умовах кризи звернулась до нього за рекомендаціями, як підкорити частину ринку серед агрегаторів їжі, вирішити проблему з персоналом та налагодити взаємодію між підрозділами. Задля цієї ролі ми підготували комплект документів, які містять всю вхідну інформацію, а також інструкції з описом ситуації і завданням для учасника.

П’ятий етап: перша апробація
Першими вправи вирішували наші колеги. Вони справедливо відзначили, що у зовнішнього консультанта немає тих повноважень, які потрібні для вирішення окремих задач із вправи: так, він не може звільнити або перевести на іншу позицію когось із співробітників аби вирішити проблеми взаємодії між відділом продажу та продовольчим відділом.
Ми змінили роль учасника: не зовнішній консультант, а нещодавно призначений генеральний директор компанії
Шостий етап: незалежна апробація
Для того щоб вправа була життєздатною у різних компаніях, потрібно провести апробацію на різних людях — включаючи тих, хто не розуміється в сфері IT. Саме тому після першої перевірки реалістичності задач вправа проходить незалежну апробацію — ми просимо людей із різних сфер вирішити її, для того, щоб подивитись, наскільки зрозумілий зміст, задачі та вправи.
Цей етап допоміг внести невеличкі корективи: так, в комплекті документів учасника з’явились зноски з тлумаченням окремих понять
Наприклад, time-to-market
Час, який проходить з моменту задумки продукту до першого продажу.
Сьомий етап: розробка оціночної форми
Оціночна форма — документ, в якому спостерігач виставляє учаснику оцінки по компетенціях з моделі та записує свої коментарі. Вони стануть основою для зведення результатів учасника на інтегральній сесії.

Оціночна форма — це таблиця, де кожній компетенції відповідає перелік поведінкових індикаторів. Кожен індикатор спостерігач оцінює за шкалою від «нічого не зробив» до «зробив відмінно»
Індикатори компетенції «Планування» — фрагмент оціночної форми
5 — відмінно; 4 — виконав добре; 3 — виконав нормально, нічого видатного; 2 — виконав щось, але погано; 1 — нічого не зробив; Н/Д — «немає даних», не було продемонстровано ніяких поведінкових проявів

У будь-якій вправі є приблизний профіль компетенцій, які оцінюються: в in-tray це в першу чергу аналіз інформації, планування і стратегічне мислення, але детальна оціночна форма з'являється на конкретному проекті — в її основу входить модель компетенцій клієнта або базова модель Wave і обрані навички для оцінки в цій вправі.
Натискаючи кнопку, ви даєте згоду на обробку персональних даних та погоджуєтеся з політикою конфіденційності