Оцінка співробітників — це визначення їхній сильних сторін та зон зросту для прийняття кадрових рішень чи рішень за розвитком. Найповніший метод оцінки — ассесмент-центр. Він побудований на симуляційних вправах: моделює робочі ситуації, які потребують проявлення конкретних навичок. У рамках ассесмент-центру часто також проводяться інтерв'ю за компетенціями.
Порівняємо два сценарії: ассесмент-центр з використанням психометрики та без неї
Якщо ми не включаємо психометрику в процедуру оцінки, інтерв'ю та бізнес-кейси показують нам рівень володіння навичками: ми бачимо сильні сторони людини — ті компетенції, завдяки яким вона досягає успіху в роботі. Також мі бачимо компетенції, які поки що недостатньо розвинуті: або репертуар інструментів всередині навички неповний, або ж людина в принципі не демонструє потрібну поведінку. Як правило, ми називаємо ці області зонами розвитку.
Іншими словами, бізнес-кейс показує результати людини у конкретній робочій ситуації. Схильності та потенціал він показати не може.
Тепер подивимося, якими даними ми доповнюємо інформацію по людині, якщо враховуємо в оцінку психометрику: учасник проходить опитувальник, ми отримуємо його профіль, тобто рівень потенціалу щодо розвитку компетенцій. Порівняння результатів за навичками та за потенціалом дає об'ємнішу картину.
З’являється ще два аспекти: обмеження та зона підвищеної уваги, яку ми називаємо «життя змусило».